Проєкт Звернення ВРУ до Конгресу США щодо визнання Російської Федерації державою-спонсором тероризму

Роман Сон, Аріяна Ґіць

ПРОЄКТ

ЗВЕРНЕННЯ
Верховної Ради України до
Палати представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки
щодо визнання Російської Федерації державою-спонсором тероризму

Беручи до уваги, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з’єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та створені, керовані, й підконтрольні Російській Федерації місцеві органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України;

Беручи до уваги протиправну анексію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, й наголошуючи на міжнародному невизнанні дій та рішень Російської Федерації щодо цієї анексії, що засвідчується чисельними актами міжнародних організацій та національних урядів;

Відзначаючи, що протиправна, неспровокована, неоголошена збройна агресія Російської Федерації проти України, котра розпочалася у 2014 році, перейшла 24 лютого 2022 року у фазу широкомасштабного військового наступу на решту території України, і спричинила небачену з часу Другої Світової Війни гуманітарну катастрофу в Європі, та призвела до подальшої воєнної окупації частини державної території на сході й півдні України;

Стверджуючи, що Російська Федерація відкрито й зухвало переслідує цілі знищення державності української нації та геноциду українського народу;

Відзначаючи, що збройні формування Російської Федерації відповідальні за жахливі масштаби насильства до цивільного населення України, включно із воєнними злочинами та злочинами проти людяності, які вчиняються з метою руйнування політичних, економічних, й соціальних підвалин української держави;

Наголошуючи, що агресія проти України ґрунтується на пропагованій державною владою Російської Федерації людиноненависницькій, неонацистській, шовіністичній, тоталітарній ідеології рашизму, котра обґрунтовує “обраність” російської нації та її вивищення над іншими народами, легітимізує загарбницькі територіальні претензії до країн-сусідів, виправдовує злочинне насилля до інших націй, народів, та етносів, включно із фізичним, лінгвістичним, культурним, релігійним знищенням;

Підкреслюючи, що державна влада Російської Федерації схиляла й продовжує спонукати російське суспільство до підтримки агресії проти України шляхом тривалої й масової пропаганди, котра цілеспрямовано поширює зловмисні наративи дегуманізації українців, спотворення історії, заперечення політичної, культурної й лінгвістичної окремішності української нації з метою обґрунтування знищення української державності й упокорення української нації;

Рішуче засуджуючи нав’язування Російською Федерацією зловмисних й протиправних вимог щодо зміни внутрішньої та зовнішньої політики України на догоду агресивним цілям Російської Федерації;

Підкреслюючи визнання протиправності агресії Російської Федерації проти України у Резолюції ES-11/1 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Агресія проти України” від 2 березня 2022 року, якою злочинні дії Російської Федерації визнаються такими, що підпадають під визначення Резолюції 3314 (XXIX) ГА ООН “Визначення агресії” від 14 грудня 1974 року, та висувається вимога до Російської Федерації негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, й повного та безумовного виведення збройних сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів;

Нагадуючи Резолюцію ES-11/2 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй “Гуманітарні наслідки агресії проти України” від 24 березня 2022 року, якою засуджується агресія Російської Федерації, та наголошується на небачених в Європі протягом десятиліть масштабних трагічних гуманітарних наслідках агресії;

Звертаючи увагу на рішення Міжнародного Суду Справедливості Організації Об’єднаних Націй від 16 березня 2022 року, яким Російську Федерацію було зобов’язано негайно припинити військову операцію в Україні;

Засуджуючи зухвале нехтування Російською Федерацією законних і обґрунтованих вимог міжнародного співтовариства щодо припинення протиправної агресії проти України, свавільне продовження злочинних воєнних дій, та демонстративне порушення норм міжнародного права й своїх міжнародних зобов’язань;

Наголошуючи на цинічному саботуванні Російською Федерацією, шляхом зловживання узурпованими повноваженнями постійного члена Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, місії та обов’язку Ради Безпеки ООН щодо підтримання миру й безпеки у світі, зокрема щодо вжиття заходів задля припинення агресії проти України;

Підкреслюючи неспроможність Організації Об’єднаних Націй надати необхідну й достатню допомогу Україні задля відсічі агресії Російської Федерації, вжиття міжнародних заходів для примусу Російської Федерації до припинення своєї агресії, чи виправлення наслідків злочинних дій Російської Федерації;

В світлі норм міжнародного гуманітарного права, зокрема IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року;

Керуючись положеннями резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, щодо протидії злочинам тероризму, та інших міжнародних актів, зокрема Міжнародної конвенції “Про боротьбу з фінансуванням тероризму” від 9 грудня 1999 року, Віденської конвенції “Про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок” від 26 жовтня 1979 року, Монреальської конвенції “Про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації” 1971 року, Монреальського протоколу “Про доповнення Чиказької конвенції 1944 року “Про міжнародну цивільну авіацію” від 1989 року, Пекінської конвенції “Про боротьбу з незаконними актами стосовно міжнародної цивільної авіації” 2010 року, Римська конвенція “Про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства” 1988 року, Міжнародна конвенція “Про боротьбу з бомбовим тероризмом” від 1997 року, Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму від 2005 року;

Рішуче засуджуючи грубі й негідні порушення принципів та норм міжнародного права Російською Федерацією, зокрема організоване, систематичне й масове порушення законів та звичаїв війни, яке не можна обґрунтувати переслідуванням цілей здобуття військової переваги, шляхом: цілеспрямованих, включаючи високоточними ракетами, й невибіркових обстрілів цивільних об’єктів та інфраструктури, що спричиняють численні жертви серед мирного населення; здійснення цілеспрямованих нападів, навмисних вбивств, зґвалтувань, насильницьких зникнень, катувань, нелюдського поводження, навмисного заподіяння сильних страждань та важких тілесних ушкоджень і шкоди здоров’ю, протиправного затримання і утримання цивільних громадян України; вчинення позасудових страт стосовно цивільного населення й українських військовослужбовців; здійснення незаконного вивезення громадян України та їх подальшого утримання на території Російської Федерації;

Наголошуючи на безпрецедентній жорстокості актів тероризму, котрі здійснюються збройними формуваннями Російської Федерації проти цивільного населення України та переслідують мету повного знищення критичної цивільної інфраструктури, яка забезпечує життєдіяльність населених пунктів, включаючи: постачання питної води, тепла, електрики, газу, пального; знищення сховищ із запасами продовольства; руйнування житлових будинків, лікарень, шкіл, адміністративних будинків; руйнування господарських підприємств, які несуть екологічну небезпеку для цивільного населення; незаконне та великомасштабне знищення та привласнення майна, не викликане воєнною необхідністю;

Відзначаючи, що збройні формування Російської Федерації систематично й організовано застосовують жорстоке насильство, залякування, й примус до цивільного населення під російською окупацією, що призвело до встановлення повного контролю силових відомств Російської Федерації над політичним процесом, руйнування демократичних інституцій та механізмів, жорсткого обмеження політичних прав і свобод українських громадян, усунення та заміни легітимних органів влади, примусу до участі у фіктивних заходах, покликаних для політичної легітимізації злочинних дій Російської Федерації;

Наполегливо засуджуючи злочинні акти політичного терору Російської Федерації проти населення тимчасово окупованих територій України шляхом проголошення фіктивних квазі-політичних режимів на тимчасово окупованих територіях України для прикриття факту злочинної окупації цих територій Російською Федерацією, а також засуджуючи усі спроби російської влади виправдати цей політичний терор через маніпулятивне перекручування та зловживання нормами міжнародного права;

Окремо наголошуючи на злочинності актів політичного терору на територіях, які опинилися під військовою окупацією Російської Федерації після 24 лютого 2022 року, щодо підготовки проголошення нових фіктивних квазі-політичних режимів для прикриття загарбницьких цілей воєнної агресії Російської Федерації проти України;

Звертаючи увагу на підвищену небезпеку непоправних наслідків у зв’язку із реалізацією збройними формуваннями Російської Федерації терористичної тактики захоплення українських атомних електростанцій задля утримування в страху української влади та населення, яка мала наслідком силовий напад та встановлення контролю над Чорнобильською та Запорізькою атомними станціями, залякування та застосування примусу до персоналу станцій, злочинне поводження в районі радіоактивного забруднення у Чорнобильській зоні відчуження, руйнування й розкрадання систем контролю радіаційного стану; та, різко засуджуючи продовження утримання збройними формування РФ Запорізької АЕС;

Рішуче засуджуючи залякування українського населення та влади збройними формуваннями Російської Федерації шляхом ракетних обстрілів, траєкторія польоту яких проходила у загрозливій близькості над Запорізькою, Хмельницькою та Південноукраїнською атомними електростанціями;

Гостро засуджуючи ядерне залякування Російської Федерації шляхом ухвалення рішення підвищити боєготовність своїх ядерних сил, всупереч зобов’язанням Російської Федерації відповідно до Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, а також багаторазові погрози застосування ядерної зброї проти України та держав-членів НАТО у державних і контрольованих російською владою засобах масової інформації, та, враховуючи вірогідні повідомлення про підготовку інфраструктури для розміщення ядерної зброї на окупованій Росією території Автономної Республіки Крим;

Відзначаючи, що акти ядерного тероризму можуть призводити до найбільш трагічних наслідків, і можуть створювати загрозу міжнародному миру та безпеці, й наголошуючи, що дії Російської Федерації, що розраховані на створення обстановки терору серед населення, ведуть до руйнування міжнародного режиму непоширення ядерної зброї;

Звертаючи увагу на повідомлення про використання Російською Федерацією невідомих отруйних хімічних речовин для ураження людей у місті Маріуполь, та поширення погроз такого застосування у державних і контрольованих російською владою засобах масової інформації;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності Російської Федерації за вчинені акти тероризму з використанням забороненої хімічної зброї на території Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також території самої Росії;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності Російської Федерації за збиття 17 липня 2014 року пасажирського літака Boeing 777 авіакомпанії “Малайзійські авіалінії”, внаслідок чого загинуло 283 пасажири і 15 членів екіпажу;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності Російської Федерації за численні акти кібер-тероризму проти України, зокрема кібер-атаки на об’єкти інфраструктури та державні онлайн сервіси для громадян, а також проти цілої низки інших держав світу, включно із кібер-атаками проти цілей в Сполучених Штатах Америки;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності Російської Федерації за зловмисне втручання в демократичний процес в ряді країн світу з метою їх дестабілізації, шляхом дезінформаційних атак, незаконного впливу на хід передвиборчої боротьби, політичної, фінансової, й медійної підтримки радикальних й популістичних політичних сил та неонацистських груп, і навіть спробу державного перевороту в Чорногорії;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності Російської Федерації за підтримку та фінансування злочинних диктаторських режимів в низці країн світу, та зв’язків РФ із організаціями, які визнані владою Сполучених Штатів Америки як терористичні організації;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності влади Російської Федерації за вчинення актів тероризму проти власних громадян на своїй території;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності влади Російської Федерації за вчинення десятків політичних вбивств в різних країнах світу, спрямованих на залякування опонентів диктаторського режиму в Росії та створення атмосфери страху, зокрема через використання суспільно небезпечних методів й засобів;

Нагадуючи про переконливі свідчення відповідальності влади Російської Федерації за вербування найманців для реалізації різноманітних злочинних діянь за кордоном з метою приховання справжньої ролі російської влади у цих злочинах;

Нагадуючи про відповідальність Російської Федерації за переховування осіб, підозрюваних у вчиненні й організації актів тероризму на території інших держав;

Нагадуючи про відповідальність Російської Федерації за створення глобальної пропагандистської машини для поширення дезінформації, розпалювання ненависті до окремих націй та соціальних груп, підриву суспільної стабільності та радикалізації політичного життя в країнах демократії, пропагування злочинної ідеології рашизму, та виправдання злочинів російського диктаторського режиму в світі;

Висловлюючи переконання, що уряду Російської Федерації властиві ознаки злочинного угрупування, яке незаконно утримує владу в Росії завдяки реалізації протиправних репресивних заходів відносно власного населення і використання масової тоталітарної пропаганди;

Висловлюючи переконання, що незмірна загроза міжнародній безпеці злочинної діяльності збройних формувань Російської Федерації, Федеральної Служби Безпеки РФ, Головного Управління Генерального Штабу Збройних Сил РФ, Служби Зовнішньої Розвідки РФ та окупаційної адміністрації Російської Федерації на території України, дозволяє вважати їх терористичними організаціями;

Висловлюючи переконання, що акти тероризму є складовою частиною державної політики Російської Федерації, спрямованої на підрив світового правопорядку задля досягнення її реваншистських цілей;

Висловлюючи переконання, що страшний масштаб злочинів Російської Федерації в Україні, які супроводжуються брутальним нехтуванням людським життям, потряс мораль і совість людства;

Висловлюючи тверду впевненість, що Російська Федерація цілеспрямовано, систематично й організовано здійснює акти тероризму в Україні з наміром залякування українського народу та влади задля їх примусу погодитись на злочинні вимоги російської влади;

Підкреслюючи, що Російська Федерація своїми актами тероризму проти мирного населення цілеспрямовано поглиблює гуманітарну кризу в Україні не лише задля виснаження спротиву української держави, а й для поширення дестабілізації в усій Європі;

Висловлюючи впевненість, що політика здійснення актів тероризму є вкрай небезпечним посяганням Російської Федерації на загальносвітові цінності прав людини, людської гідності, й свободи;

Ґрунтуючись на переконанні, що супротив політиці державного тероризму Російської Федерації, є наріжним каменем зусиль міжнародного співтовариства з підтримання миру й безпеки у світі;

Верховна Рада України

засвідчує свою щиру повагу Палаті представників та Сенату Конгресу Сполучених Штатів Америки та закликає:

Визнати Російську Федерацію як державу-спонсора тероризму, котра є сьогодні головною загрозою міжнародному правопорядку,та миру й безпеці у світі;

Звернутися до уповноважених органів уряду Сполучених Штатів Америки щодо вчинення необхідних дій стосовно визнання і вжиття дієвих заходів стосовно Російської Федерації як держави-спонсором тероризму,

Посилити санкції проти Російської Федерації та держав, що співпрацюють з нею та підтримують її терористичний режим;

Ввести додаткові санкції проти урядових та ділових кіл, політичних партій Російської Федерації, що підтримують злочинну політику уряду Російської Федерації;

Збільшити об’єми оборонної, фінансової та гуманітарної підтримки Україні, щоб допомогти нашій державі дати відсіч російській агресії й відновити територіальну цілісність й суверенітет нашої країни.

Верховна Рада України та весь український народ чекає та розраховує на Вашу підтримку.

АВТОРИ:

Роман Сон
Магістр права, юридичний експерт
Голова Міжнародного Центру Досліджень України “Пряма Ініціатива”

Аріяна Ґіць
Юріс доктор, політичний та юридичний експерт
Директор Міжнародного Центру Досліджень України “Пряма Ініціатива”